Природний заповідник "Розточчя"
вул.Січових стрільців, 7
смт.Івано-Франкове
Яворовський р-н Львівська обл., 81070
тел.: 0936691620
e-mail:zaproz25@gmail.com.
Бережемо природу для майбутніх поколінь
Заснування першого і єдиного на Львівщині природного заповідника "Розточчя" затверджено Постановою Ради Міністрів Української РСР за N403 від 5 жовтня 1984 р. з метою збереження та вивчення унікальних біогеоценозів регіону Розточчя. Його площа сягає 2084,5 га. Розкинутий на мальовничих пагорбах Головного Європейського вододілу, у самому центрі Європи, заповідник є надзвичайно цінним природним і науковим об'єктом. Ініціатором організації був Львівський лісотехнічний інститут (на сьогодні – Національний лісотехнічний університет України); заповідник є його відокремленим структурним підрозділом і підпорядкований Міністерству освіти і науки України. ПЗ "Розточчя" утворено на базі двох об'єктів природно-заповідного фонду : Державного заказника місцевого значення "Страдчанський ліс"(1974р.), заповідного урочища "Королева гора" (1978р.) та частини лісфонду Страдчанського навчально-виробничого лісокомбінату.
Заповідник складається з двох природоохоронних-науково-дослідних відділень – Верещицького й Ставчанського, протяжність території з півночі на південь становить 8 км, із заходу на схід – 12 км. Адміністрація знаходиться в смт. Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, вул. Січових Стрільців, 7.
Флора та рослинність
На території заповідника, нараховується понад 1000 видів вищих рослин, відомо 85 видів нижчих. З вищих cудинних рослин, понад 30 видів занесено до Червоної книги: баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh ex Schrank et Mеrt.), плаун річний (Lycopodium annotinum L.), лілія лісова (Lilium martagon L.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L .), гніздівка справжня (Neottia nidus - avis (L.) Rich), коручка болотна (Epipactis palustris (L.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) та зеленоквіткова (P. chlorantha (Cust .) зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.) R.Br.) , булатка червона (Cephalanthera rubra (L.)Rich), зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), декілька видів пальчатокорінників (Dactylorhiza sp.) та ін Особливістю Розточчя є високий рівень лісистості - близько 40%. У заповіднику 92% площ вкриті лісовою рослинністю, решту становить лучно-болотна і прибережно-водна рослинність. На Розточчі перекриваються ареали багатьох євроазійських видів дерев і чагарників, що в поєднанні з високою мозаїчністю ґрунтів та рельєфу сприяло формуванню різноманітних рослинних угруповань, зокрема унікальних. Всього в заповіднику представлено понад 20 типів лісу.
Learn MoreФауна
З найбільш рідкісних у заповіднику перебувають лелека чорний Ciconia nigra, орел-іхтіофаг – скопа Pandion haliaeetus , орлан-білохвіст Haliaetus albicilla. Фауна ссавців заповідника загалом містить типових представників Полісся та Лісостепу. До типових ссавців заповідника належать: козуля Capreolus capreolus, кабан Sus scrofa, лисиця Vulpes vulpes, лісова куниця Martes martes, чорний тхір Putorius putorius, заєць русак Lepus europaeus. Багатий склад диких тварин приваблює в заповідні урочища вовків Canis lupus, які впродовж останніх років спостерігаються регулярно. Із ссавців, занесених до Червоної Книги, у заповіднику трапляється мала кутора Neomys anomalus, що належить до дрібних водних комахоїдних. Найбільше рідкісних і зникаючих видів ссавців на Розточчі налічується серед рукокрилих. Ці тварини є дуже корисними для лісових екосистем, бо знищують значну кількість шкідливих нічних комах, недоступних для багатьох співочих птахів. Серед кажанів заповідника до Червоної книги України занесено – нічницю ставков у Myotis dasycneme та широковуха європейського Barbastella barbastella . Досить чисельними у запов і днику є хижі ссавці – представники родини куницевих. Це борсук звичайний Meles meles, горностай Mustela erminea, видра Lutra lutra, яких також занесено до Червоної книги України. Видру Lutra lutra та орлана -білохвоста Haliaetus albicilla внесено до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Їх охороняють відповідно до міжнародних угод Вашингтонської та Бернської Конвенцій.
Learn MoreКлімат
Розточчя розташоване у перехідній зоні від помірно теплого західно-європейського клімату до помірно континентального східно-європейського. Протягом року спостерігається морське полярне повітря, яке взимку приносить похмуру з туманами погоду, спричиняє відлиги, а влітку несе нестійку холодну погоду із зливами та грозами. Континентальне полярне повітря долинає найчастіше влітку та навесні й пов'язане з трансформацією морського повітря. Особливістю атмосферної циркуляції є приплив у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, вологу та безхмарну погоду. Проникнення континентального тропічного повітря влітку зумовлює спекотну і сонячну погоду, а морського тропічного – теплу, хмарну погоду з туманами. З атмосферною циркуляцією тісно пов'язаний вітровий режим регіону. Тут панують вітри західних румбів: у зимовий період – західні та південно-західні, влітку – західні та північно-західні. Середня річна швидкість вітру становить 4 м/сек. У районі Розточчя середньорічні суми опадів коливаються від 700 до 750 мм. Середньорічна температура повітря становить +7,4°С. Сума температур вище +10°С становить 2500°С, а тривалість безморозного періоду коливається у межах 160-220 днів. Для регіону характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, затяжні дощі та спричинені ними літньо-осінні паводки. У зимовий період уворюється більш-менш стійкий сніговий покрив, який добре оберігає грунт від переохолодження і відіграє важливу роль у режимі живлення річок і зволоженні території.
Learn MoreГеографічні особливості регіону
Розточчя – це крайній відріг Подільської височини, що являє собою горбисту гряду асиметричної форми: її максимальні висоти (360 – 390 м) зосереджені вздовж північно-східного краю, який різко піднімається 80 – 100 метровим уступом над прилеглою рівниною Малого Полісся. Розточчя охоплює частину Головного Європейського вододілу, саме тут беруть початок річки, що формують басейни Чорного і Балтійського морів. Рельєф території заповідника визначається її положенням на стику великих геоморфологічних областей, складною геологічною будовою, а також тривалою історією континентального розвитку. За фізико-географічним районуванням, Розточчя належить до Розтоцько-Опільської горбогірної області Західно-Української лісостепової провінції Лісостепової зони. За геоботанічним районуванням, територія заповідника належить до Розтоцького геоботанічного округу широколистяних лісів Балтійської провінції Європейської широколистяної області. Відповідно до зоогеографічного районування – це Дністровсько-Дніпровська правобережна ділянка Східно-Європейського округу, район мішаного та листяного лісу і лісостепу Західноєвропейської підпровінції, Бореально-Європейсько-Сибірської підобласті, Палеарктичної області.
Learn MoreІнформація оновлюється
1. Екосистемна адаптація та регіональний сталий розвиток шляхом розширення можливостей біосферних резерватів України"
В рамках виконання проекту
"Екосистемна адаптація та регіональний сталий розвиток шляхом розширення
можливостей біосферних резерватів України" з представниками місцевих
громад, проведено обстеження природних екосистем на предмет їх вразливості до
локальних змін клімату. Визначено загрози для природних екосистем, складено
кліматичні карти. Проект (період реалізації 07/2018 - 02/2022 р.р.)
реалізовується в рамках Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) за підтримки
Федерального міністерства навколишнього середовища, збереження природи та
ядерної безпеки (BMU) на основі рішення, прийнятого Бундестагом
Німеччини. Обстеження проведено організацією «Природа Розточчя» та німецькими
партнерами проекту з Університету м. Еберсвальде. Було впроваджено 3 міні
проекти для екосистемної адаптації: «Повторне зволоження урочища Заливки»,
«Рекультвація земель, як метод екосистемної адаптації», «Створення полезахисних
смуг у фермерському господарстві «Адоніс».
https://www.eba-ukraine.net/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4.html
2. From war to nature: engaging
internally displaced people and local residents in environmental monitoring in
Roztochya region, West Ukraine.
Від війни до природи: залучення внутрішньо переміщених
осіб та місцевих жителів до екологічного моніторингу на Розточчі, Західна Україна.
Проект передбачає ведення біоценочного моніторингу на території
регіону Розточчя, залучення до нього внутрішньо переміщених осіб та
представників місцевих громад. В рамках
проєкту проводяться безкоштовні екскурсії для усіх бажаючих, особливо тих, які
постраждали і страждають від війни для покращання психологічного здоров’я.
3. Біоценотичний моніторинг давніх
букових лісів – природної спадщини ЮНЕСКО.
В рамках проєкту придбано фото пастки, смартфони для
використання програми Smart, яка під’єднана до мережі моніторингу
об’єктів ПЗФ Карпатського регіону.
База біорізноманіття музею
http://dc.smnh.org/gallery-collection/item/34
https://nddkr.ukrintei.ua/rk
https://nddkr.ukrintei.ua/rk/222074/readonly
Список основних праць
Монографії,
підручники
1. Mattalia, G., Stryamets, N., Rivalta, V. T., & Reyes-García, V.
(2023). Correspondence between local and scientific knowledge of climate
change: The case of Hutsuls, Northern Romanian Carpathians. In Routledge
handbook of climate change impacts on indigenous peoples and local communities (pp.
30-44). Routledge.
Монографія здана до друку в 2023 р. рецензована і опублікована в 2024 р.
Розділ
монографії:
1. Сенета М., Скольський
І., Сенета З. Використання
квадрокоптерів як один із методів цифрового моніторингу довкілля// за загальною
редакцією Маєвського В., Приймака В., Ткачука Р. // ). Львів : ННВК «АТБ»,
2024. стор.143-153 http://doi.org/10.35668/7826-38-4 978-966-2042-84-9 2.
2. Стрямець Г., Стрямець С. Інформаційні системи біоценотичного моніторингу природного заповідника
“Розточчя”// за загальною редакцією Маєвського В., Приймака В., Ткачука Р. //
). Львів : ННВК «АТБ», 2024. стор. 163-170 http://doi.org/10.35668/7826-38-4
Статті в журналах з
переліку WebofScience
1. Strus I., Carver S. Developing a wilderness quality
index for continental Europe // Land. – 2024. – 13(4). – P.
428-443. https://doi.org/10.3390/land13040428
Статті в журналах з переліку Scopus
2. Prakofjewa, J., Sartori, M., Kalle, R.,
Łuczaj, Ł., Karbarz, M., Mattalia, G., Sarka P., Pruce B., Stryamets, N.... & Sõukand, R. (2024). “But how true that is, I
do not know”: the influence of written sources on the medicinal use of fungi
across the western borderlands of the former Soviet Union. IMA
fungus, 15(1), 22. DOI https://doi.org/10.1186/s43008-024-00156-7 Міжнародні конференції, абстракти яких містяться у
реферованих виданнях бази з переліку Scopus
3. Stryamets,
N., Elbakidze, M., Hahn, T. Diversification of forest
benefits: a case from small-scale forest farmers in Sweden. Book of abstracts
[IUFRO WP 8.01.02] Forested Landscapes in the Post-2020 Global Biodiversity
Framework: Mitigation Options Towards Implementation of the SDGs, Evora,
Portugal, October 26-30, 2023.
4. Stryamets,
N., Elbakidze, M., Hahn, T. Continuous cover forestry for diversification of
forest benefits: a case from small-scale forest farmers in Sweden. IUFRO 2024
World Congress: Forests and Society Towards 2050. Book of abstracts. IUFRO.
Uppsala : IUFRO, IUFRO 2024 World Congress: Forests and Society Towards 2050.
26, Stockholm, 23 -29 June 2024, p. 1520.
5. Stryamets,
N., Mattalia, G., Sõukand, R. (2024). Intangible benefits of
the forests: local ecological knowledge of plants for cultural ecosystem
services in Western UkraineIUFRO 2024 World Congress: Forests and Society
Towards 2050. Book of abstracts. IUFRO. Uppsala : IUFRO, IUFRO 2024 World
Congress: Forests and Society Towards 2050. 26, Stockholm, 23 -29 June 2024,
p.1795.
Статті у фахових виданнях
України
1. Криницький Г. Т., Дебринюк Л-О. Ю., Ковальова
В. А., Король М. М., Крамарець В. О., Криницька О. Г., Кузів Р. Ф., Лавний В.
В., Луців Н. Г., Миклуш С. І., Скольський І. М., Яхницький
В. Й. / Поширення, ріст і структура сосново-букових деревостанів Львівського
Розточчя// Наукові праці Лісівничої академії наук України, 2024, Вип. 26 ст.
50-68. DOI https://doi.org/10.15421/412403
http://fasu.nltu.edu.ua/index.php/nplanu/issue/view/32
Статті у матеріалах вітчизняних конференцій
1. Височин
М.О., Кузьменко Т.М., Струс Ю.М., Кузьо Г.О., Юзик Д.І. Акустичний
моніторинг фонових видів птахів в Українських Карпатах: методика, проблеми та попередні результати // Збереження
біологічного та ландшафтного різноманіття на природно-заповідних територіях. Матеріали
конференції, присвяченої 100-річчю Канівського природного заповідника (21–23
вересня 2023 р., м. Канів, Черкаська область) / ред. В. М. Грищенко. – Чернівці: Друк Арт, 2023. – 208 с. (Серія: “Conservation Biology in Ukraine”.
– Вип. 36).
– С. 52-57. http://www.aetos.kiev.ua/pdf/books/hundred.pdf
2. Дзюбенко Н.В., Матейчик В.І., Струс
Ю.М., Сидорук І.В. Чорний лелека Ciconia nigra L. На Шацькому
Поозер'ї // Шацький національний природний парк - дослідження та охорона
природно-заповідного фонду у 1983-2023 роках. - Львів: Камула, 2024. - С.
33-37.
3. Бокотей А., Франчук М., Дзюбенко Н., Струс Ю., Волошин Д.
Фенологія початку гніздового періоду лелеки чорного Ciconia nigra (L.) в західному Поліссі
України // Матеріали XX Всеукраїнської наукової конференції «Стан і
біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших
природоохоронних територій» (м. Львів – смт Шацьк – смт Ворохта, 5–8 вересня
2024 р.) – Львів : СПОЛОМ, 2024. – C. 38-41. https://bioweb.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/09/Zbirnyk-SHatsk-2024-na-sayt.pdf
4. Данчук О.Т., Стрямець Г.В.,
Хомин І.Г., Ференц Н.М., Струс Ю.М. Об’єкти ПЗФ філії “Бродівське лісове господарство” ДП
«Ліси України» - сучасний стан, загрози, заходи збереження / Природоохоронні
території України: сучасні виклики та перспективи розвитку.Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю
утворення Природного заповідника "Розточчя. Львів, смт. Івано-Франкове,
СПОЛОМ 2024. С. 9-14 .
5. Стрямець Г.В., Ференц Н.М., Хомин І.Г., Дика О.О. Дослідження стану ценопопуляцій Dactylorhіzamaculata (L.) Soó на території природного
заповідника "Розточчя"/ Природоохоронні території України: сучасні
виклики та перспективи розвитку.Матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю утворення
Природного заповідника "Розточчя. Львів, смт. Івано-Франкове, СПОЛОМ 2024.
С. 111-114 .
6. Скобало О.С. Гребельна В.О. Метеорологічна характеристика
сезонів року Природного заповідника «Розточчя» "/ Природоохоронні
території України: сучасні виклики та перспективи розвитку.Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої
40-річчю утворення Природного заповідника "Розточчя. Львів, смт.
Івано-Франкове, СПОЛОМ 2024. С. 31-34 .
7. Скольський І.М., Сенета
З.Я., Сенета М.Я. Сучасний стан та розвиток еколого-освітньої діяльності на території
природного заповідника «Розточчя»/ Природоохоронні території України: сучасні
виклики та перспективи розвитку.Матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції, присвяченої 40-річчю утворення Природного
заповідника «Розточчя». Львів, смт. Івано-Франкове, СПОЛОМ 2024. С. 164-168.
Тези доповідей на конференціях
1. Carver S., StrusI. Mapping wilderness quality across continental Europe // Wild 12.
(в друці).
2.
Винник Д.В., Стрямець Г.В. Використання штучного інтелекту для аналізу даних,
зібраних квадрокоптерами для моніторингу біорізноманіття. Збірник тез
доповідей 82-ї студентської
науково-технічної конференції Секція «Просторове планування та перспективні технології» 23 жовтня 2024
року., м. Львів, Україна. С. 15–16.
3. Хомин І., Ференц Н. Поширення
раритетних видів біоти України : Том 1 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 27. Т. 1). – Київ : Інститут зоології, UNCG ; Чернівці : Друк Арт,
2022. – 480 с. ISBN 978-617-8129-09-5
Музей природи
Музей природи створено у 1987 р., з 2005 р. експонати
знаходяться у новому, сучасному приміщенні. Експозиція музею побудована за
систематичним принципом і демонструє флору та фауну даного регіону.
Представлені колекції мінералів, фітопатологічних грибів, насіння, безхребетних
(жуків, метеликів, молюсків) та хребетних тварин (риб, плазунів, птахів,
ссавців), фотовиставка рідкісних та червонокнижних видів рослин та тварин.
Музей щорічно відвідують понад 4 тис. ос.: учні, студенти, викладачі.
Музей працює:
у робочі дні – з 9 00 до 17 00,
у вихідні (крім святкових) за попередньою домовленістю – з 10 00 до 14.00.
Екскурсії
У заповіднику "Розточчя" створено навчально-просвітницький екологічний центр. У його структурі функціонує Музей природи, гурток „Зелена школа”, в якому займаються учні Івано-Франківської СШ. Традиційними стали акції «День птахів», «День дерева», «День Довкілля», учасники яких – учні шкіл Львівської області, – садять дерева, прибирають сміття, виготовляють і розвішують штучні гнізда
Learn MoreПрацівники ПЗ "Розточчя" об’єднані у Громадську екологічну асоціацію "Природа Розточчя" (ГЕАПР), метою якої є наукова, природоохоронна та еколого -просвітницька діяльність.
Наші проєкти
«Екосистемна адаптація (ЕА) до кліматичних змін та стійкий регіональний розвиток через підвищення компетентності українських біосферних резерватів», який фінансувався Фондом Міхаеля Зуккова (ФМЗ), підтримувався Федеральним міністерством екології, охорони довкілля та ядерної безпеки Німеччини та Міжнародною кліматичною ініціативою (ІКІ), який реалізувався протягом 2018-2022 рр.
«Моніторинг та заходи охорони і збереження біорізноманіття давніх букових лісів Розточчя, природної спадщини ЮНЕСКО» в рамках проекту «Підтримка природо-заповідних територій в Україні», 2023 р.
1. Положення про Заповідник
2. Положення про НТР
3. Положення про уповноважену особу
4. Положення про облікову політику
5. Положення про Екоцентр
6. Положення про музей природи
7. Положення про Центр із реабілітації, розведення та реінтродукції диких тварин
8. Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти в ПЗР
9. Положення про Атестацію працівників у ПЗР
10. Положення про науково-технічну діяльність ПЗР
12. Положення про про платні наукові та екологічні послуги у ПЗР
13. Положення про Про відділ державної охорони і збереження природних екосистем та природоохоронні науково-дослідні відділення Природного заповідника «Розточчя»
14. Положення про науковий відділ ПЗР
15. Положення про господарський відділ
16. Положення про фінансово-економічний відділ
17. Положення про раду трудового колективу
18. Положення про комплексну пам'ятку природи «Мальовничих скель
19. Положення про збереження давніх букових лісів “Розточчя”, які є кластером всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО
20. Положення про профіль типів лісу А. Пясецького
21. Положення про збереження водно-болотного угіддя "Заливки" у ПЗР
22. Положення про колекційні наукові фонди ПЗР
23. Положення про гендерну рівність у роботі Природного заповідника “Розточчя”
24. Положення про написання проєктів
25. Положення про географічні культури сосни звичайної
26. Положення про відрядження у ПЗ “Розточчя”