Про нас
ПЗ “Розточчя” створено на базі двох об’єктів природно-заповідного фонду: Державного заказника місцевого значення “Страдчанський ліс”(1974), заповідного урочища “Королева гора” (1978), частини лісфонду Страдчанського навчально-виробничого лісокомбінату та земель облрибкомбінату.
Клімат
Регіон Розточчя розташований у перехідній зоні від помірно теплого західно-європейського клімату до помірно континентального східно-
європейського. Протягом року спостерігається морське полярне повітря, яке взимку приносить похмуру з туманами погоду, спричиняє відлиги, а влітку несе нестійку холодну погоду із зливами та грозами. Континентальне полярне повітря долинає найчастіше влітку та навесні й пов’язане з трансформацією морського полярного повітря. Особливістю атмосферної циркуляції є приплив у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, вологу та безхмарну погоду. Проникнення континентального тропічного повітря влітку зумовлює спекотну і сонячну погоду, а морського тропічного – теплу, хмарну погоду з туманами.
З атмосферною циркуляцією тісно пов’язаний вітровий режим регіону. Тут панують вітри західних румбів: у зимовий період – західні та південно-західні, влітку – західні та північно-західні. Середня річна швидкість вітру становить 4 м/сек. В районі Розточчя середньорічні суми опадів коливаються від 700 до 750 мм. Середньорічна температура повітря становить +7,4°С. Сума температур вище +10°С становить 2500°С , а тривалість безморозного періоду коливається у межах 160-220 днів. Для регіону характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки. У зимовий період уворюється більш- менш стійкий сніговий покрив, який добре оберігає грунт від переохолодження і відіграє важливу роль у режимі живлення річок, і зволоженні території.
Флора та рослинність
На території заповідника, за даними досліджень 2022 року, нараховується 1099 видів вищих рослин, 161 – нижчих, 423 видів грибів. З вищих cудинних, 34 види занесено до Червоної книги (2021), найчастіше трапляються: баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh ex Schrank et Mеrt.), плаун річний (Lycopodium annotinum L.), лілія лісова (Lilium martagon L.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), чина гладенька (Lathyrus laevigatus (Waldst. & Kit.) Gren.), гніздівка справжня (Neottia nidus-avis (L.) Rich)., коручка болотна (Epipactis palustris (L.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) та зеленоквіткова (P. chlorantha (Cust.) зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.)R.Br.), булатка червона (Cephalanthera rubra (L.) Rich), косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.), зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), декілька видів пальчатокорінників (Dactylorhiza sp) ін.
Ландшафтне і біологічне різноманіття природи Розточчя пояснюється його географічним розташуванням. З півночі прилягає Мале Полісся з сосновими лісами, болотами і луками. Зі сходу і з півдня розташоване Подільське плато, вкрите лісовою і степовою рослинністю, яка місцями збереглась і потребує активної охорони. З південного заходу близько підходять Карпати з буковими, ялиновими, ялицевими лісами. Мандруючи Розточчям, можна побувати у куточках, що нагадують Карпати, Полісся, Поділля. Вершини пагорбів Розточчя вкриті буковими лісами, у трав'яному вкритті яких зустрічаються види, характерні для Карпат та Західного Лісостепу: апозеріс смердючий (Aphoseris poedita (L)Less.), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa Waldst et Kit), купина кільчаста (Polygonatum verticilatum (L.)All). В долині річки Верещиці збереглися осокові та сфагнові болота, які притаманні для Полісся. В урочищі "Заливки" трапляються рідкісні лучні та болотні види: синюха голуба (Polemonium caeruleum L.), береза низька (Betula humilis Schrank), вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum L.), різні види верб (Salix myrsinifolia Salisb., S. rosmarinifolia L). На заболочених ділянках можна знайти комахоїдну рослину – росичку круглолисту (Drosera rotundifolia L.).
Особливістю Розточчя є висока лісистість (у середньому 40%) У заповіднику на порівняно невеликій території сконцентровано понад 20 типів лісу і переважає лісова ролинність (92%), решта займає лучно-болотна і прибережно-водна. На Розточчі перекриваються ареали багатьох євроазійських видів дерев і чагарників, що в поєднанні з високою мозаїчністю ґрунтів привело до формування унікальних рослинних угруповань.
Фауна
Фауна хребетних заповідника налічує 342 види і представлена всіма класами: риби – 21 вид, земноводні – 11 видів, плазуни – 7 видів, птахи – 243 види, ссавці – 58 видів. Серед цих тварин 26 видів ссавців, 39 птахів, 2 види плазунів, круглоротих -1 занесені до Червоної книги України.
Серед найбільш рідкісних у заповіднику є лелека чорний Ciconia nigra, орел-іхтіофаг – скопа Pandion haliaeetus, орлан-білохвіст Haliaetus albicilla,
що занесені до Червоної книги країни. Фауна ссавців заповідника в цілому включає типових представників Полісся та Лісостепу. До типових ссавців заповідника належать – козуля Capreolus capreolus, кабан Sus scrofa, лисиця Vulpes vulpes, лісова куниця Martes martes і чорний тхір Putorius putorius, заєць русак Lepus europaeus. Використання нового підходу спостережень – автоматичних фото пасток дозволило підтвердити постійне перебування лося (Alces alces). Із ссавців, занесених до Червоної Книги, у заповіднику трапляється мала кутора Neomys anomalus, що відноситься до дрібних водних комахоїдних. Найбільше рідкісних і зникаючих видів ссавців на Розточчі налічується серед рукокрилих. Ці тварини є дуже корисними для лісових екосистем, бо знищують значну кількість шкідливих нічних комах, недоступних для багатьох співочих птахів. До видів занесених у Червону книгу серед кажанів заповідника найпоширенішими є нічниця ставкова Myotis dasycneme, широковух європейський Barbastella barbastella.
У заповіднику розповсюджені хижі ссавці, що є представниками родини куницевих. Ці види занесені до Червоної книги України: горностай
Mustela erminea, видра Lutra lutra. Видра Lutra lutra та орлан-білохвіст Haliaetus albicilla включені до Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, вони охороняються міжнародними угодами Вашингтонської та Бернської Конвенцій.
Напрямки науково-дослідницької роботи
Наукові дослідження ведуться згідно Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків затвердженої Мінекології (2022 р).
· метеорологічні;
· фенологічні;
· ботанічні;
· лісівничі;
· зоологічні (безхребетні та хребетні тварини).
Щорічним науковим звітом заповідника є Літопис природи (вийшло 36 томів).
Науково-дослідні об'єкти
На території заповідника розташовано дослідницькі об’єкти: лісотипологічний профіль А.П’ясецького, географічні культури сосни звичайної, лісівничі пробні площі, ботанічні, зоологічні, фенологічні маршрути і стаціонари, де проводять дослідження працівники заповідника, фахівці Національного лісотехнічного університету України, Львівського національного університету ім.І.Франка, Львівського Державного природознавчого музею НАН України та інших наукових установ.
Конференції, семінари
З 10 по 13 жовтня 2006 р в смт. Івано-Франкове на базі Природного заповідника „Розточчя” відбувся міжнародний тренінг "Управління природними ресурсами з метою приваблення туристів, у якому взяли участь викладачі Шеффілдського університету (Велика Британія), працівники Розточанського парку народового (Республіка Польща), наукові співробітники природного заповідника „Розточчя”, Яворівського НПП, вчені наукових установ м. Львова, голови місцевих рад Жовківського та Яворівського районів,представники туристичних агентств. 25-26 травня 2007 р. на базі ПЗ „Розточчя” пройшла І-ша Львівська ентомологічна школа. 4 червня 2007 р. відбувся семінар з питання організації регіонального ландшафтного парку „Равське Розточчя”, на якому було розглянуто перспективи розвитку зеленого туризму.